Посты пользователя Kurono3

Хватит забирать наш хлеб!: Япония требует полный запрет на генерацию аниме.

Традиции и код сошлись в споре, от которого зависит будущее японской культуры.

STOP OpenAI / Мужчина держит дорожный знак «STOP» и плакат с аниме-девушкой и логотипом OpenAI, стоя перед японским флагом.,Anime Новости,Аниме Новости,Anime,Аниме,фэндомы,нейронные сети,Япония,страны,OpenAI,копирасты не дремлют

Японское правительство обратилось к компании OpenAI с призывом защитить национальное культурное наследие — а именно жанры аниме и манга. Заявление прозвучало вскоре после выпуска обновлённой версии видеогенератора Sora 2, который вызвал волну критики из-за возникающих вопросов об авторских правах.

Министр по вопросам интеллектуальной собственности Японии, Минору Киучи, через соответствующее подразделение Кабинета министров направил OpenAI просьбу «не внедряться в процессы, способные вести к нарушению прав», подчеркнув, что аниме и манга представляют собой не просто продукты массовой культуры, но и часть национального достояния.

Уже на момент запуска Sora 2 OpenAI предложила правообладателям возможность «отказа» от использования их материалов в обучении, однако японские власти считают такую модель недостаточной. Министр цифровых технологий Масааки Тайра поддержал идею перехода к схеме «включения по согласию», при которой использование контента возможно лишь с разрешения владельцев прав, и стал настаивать на механизмах удаления спорных материалов по запросу владельцев.

Вплоть до релиза пользователи Sora 2 уже создавали видеоролики, явно стилизованные под культовые аниме-произведения: к примеру, некоторые работы напоминали Ghibli, «Dragon Ball» и другие узнаваемые стили. Это спровоцировало обвинения в плагиате и подпитывало тревогу в среде создателей.

Помимо официального запроса, несколько членов парламента призвали считать Японию лидером в регулировании ИИ и авторского права. Они указывают, что страна с мощной индустрией аниме и игр имеет право и обязанность выстраивать стандарты взаимодействия технологий и творчества.

OpenAI в свою очередь уже сообщала о контактах с индустриальными компаниями, предложив им исключить собственные произведения из данных обучения. Однако неясно, затрагивали ли эти предложения японских правообладателей и насколько они приняли участие.

Япония же требует более радикальной перестройки процессов: правительство хочет, чтобы OpenAI получала разрешение заранее, компенсировала использование материалов и быстро реагировала на запросы на удаление.

Ситуация представляет собой очередной виток конфликта между стремительным развитием генеративных технологий и защитой авторского права. Япония заявила о готовности отстаивать свои культурные ценности и настаивает на том, чтобы технологии служили, а не подрывали творческую основу.

Источник: SecurityLab

Українка взяла участь у конкурсі «Варшав’янка року». Поляки захейтили її в мережі.

#Сало с №востями (ccn, saloandnews, сало с новостями, новости с салом),разная политота,Польша. / Девушка стоит перед фоном из белых цветов, надев очки на голову.,Сало с №востями,ccn, saloandnews, сало с новостями, новости с салом,разная политота,Польша,страны

Українку атакували у соцмережах через її походження.

Номінація українки Кіри Сухобойченко на звання «Варшав’янка року 2025» викликала хвилю ксенофобських коментарів у польських соціальних мережах. У справу змушені були втрутитись столичні депутати. Про це інформує «Главком». Як пише Zaxid.net із посиланням на газету Rzeczpospolita, конкурс «несподівано став суспільним тестом на толерантність».

Конкурс «Варшав’янка року» задумувався як ідея відзнаки жінок, які будують місто: сприяють його розвитку, просувають відкритість і своєю діяльністю стають прикладом для наслідування для всіх мешканців. Конкурс, історія якого сягає понад століття, є вшануванням тих, завдяки яким Варшава стає кращим і більш відкритим місцем.

Цьогорічний конкурс зіткнувся із хвилею хейту і ксенофобії після того, як серед дев'яти номінованих жінок опинилась 19-річна Кіра Сухобойченко, молода активістка українського походження.

«Ця кандидатура викликала в соціальних мережах безпрецедентну ксенофобську бурю, яка змусила навіть міську раду зайняти позицію з цього питання», – пише Rzeczpospolita.

Як інформує газета, номінація Кіри Сухобойченко ґрунтується на її багаторічних заслугах, які ідеально відповідають критеріям конкурсу. Прикметно, що правила конкурсу не містять обмежень щодо місця народження або етнічної приналежності претенденток – варшав'янкою року може стати будь-яка жінка, діяльність якої служить місту. Окрім того, вже не вперше у конкурсі відзначають жінок, які не народились у Варшаві. Наприклад, раніше переможицею стала народжена у Відні Ніколь Вуйчицька.

Кіра Сухобойченко народилась у Євпаторії. До Варшави переїхала у віці восьми років, після окупації Росією Криму. У Варшаві Кіра здобула освіту і розпочала свою соціальну діяльність. Вона була радницею Молодіжного району Урсинів, є засновницею Фонду «Наплічники, що літають» (Latających Plecaczków) та ініціаторкою Міжнародного дня наплічника. Вона також є координаторкою Інтеграційно-адаптаційного центру для людей з України та Польщі у Варшаві. Її робота була оцінена у багатьох галузях: вона двічі виступала на TEDx, є лауреаткою премій імені Тадеуша Мазовецького та Януша Корчака, а також однією з «Майстринь LinkedIn», відзначених Forbes Women. Однак задокументовані успіхи не зупинили хвилю ненависті.

«Інформація про номінацію Кіри Сухобойченко отримала безпрецедентний негативний резонанс. Пост про її кандидатуру викликав майже 5 тис. коментарів, більшість з яких мали ксенофобський характер», – пише Rzeczpospolita.

Під дописом про висунення українки на конкурс на сторінці Варшавської міської ради у фейсбуці коментатори прямо ставлять під сумнів її право претендувати на звання саме через національність: «Варшавянка чи українка?», «Вона така ж варшавянка, як я китаянка» або прямо: «По-перше, полячка, по-друге, варшавянка, а не українка, повинна отримати нагороду». З'явилися також припущення, що номінація є результатом нав'язаної згори «політичної коректності», та заклики до бойкоту голосування.

Як відзначають журналісти, ненависть до молодої українки не стосувалася оцінки її роботи, як активістки, а ставила під сумнів її право бути членом варшавської спільноти. І причиною цьому було її етнічне походження.

Масштаб атаки та пасивність адміністраторів офіційного профілю міської ради в соціальних мережах не могли залишитися без офіційних наслідків. Радниця столичної Варшави Зофія Смелка-Лещинська звернулася до мера Рафала Тшасковського з запитом щодо цього питання.

Радниця висунула міській владі серйозний закид: відсутність модерації ксенофобських коментарів. Вона аргументувала, що офіційні профілі є публічним простором, за який відповідає місто, а терпимість до мови ненависті може бути розцінена як її мовчазна згода. Вона також наголосила, що відсутність реакції наражає номінантку та інших мешканців Варшави на психологічний стрес і відчуття виключення, що суперечить іміджу Варшави як мегаполісу, який прагне бути відкритим для світу.

У запиті депутатка вимагала запровадити ефективну та систематичну модерацію коментарів, прийняття чітких процедур реагування на мову ненависті, а в крайньому випадку – розгляд можливості виключення коментарів, якщо місто не в змозі забезпечити безпечний простір для дискусій.

Rzeczpospolita відзначає, що конкурс і в попередні роки був ареною суперечок, однак їхній характер був іншим. Наприклад, обурення користувачів соцмереж тоді викликало номінування кандидатки з певними політичними поглядами або активістки, яка була залучена в рух за підтримку абортів.

«У всіх цих випадках неприязнь мешканців була викликана суперечливими діями або надто радикальними поглядами самих номінанток. Тим часом у випадку Кіри Сухобойченко ми маємо справу з новим, тривожним прецедентом. Атака спрямована на її національність, ставлячи під сумнів її право бути вшанованою за українське походження, а не за її роботу. Суперечка щодо Варшавянки року 2025 є, по суті, суперечкою про те, чи є Варшава містом для всіх, чи тільки для тих, хто має відповідний паспорт», – резюмує газета.

Джерело: Главком