прапор оун

Символічна могила вояків УПА у Грушовичах знаходиться на приблизному місці місці поховання 12 вояків УПА.

Протягом останніх трьох років її тричі оскверняли. 2 березня 2014 року це зробили невідомі злочинці. 3 серпня акт вандалізму вчинили представники профашистської організації «Фаланга», які обмалювали пам’ятник образливими гаслами, зокрема  «Смерть катам Волині і Донбасу». У травні 2015 року невідомими злочинцями було втретє пошкоджено Символічну могилу вояків УПА. Демонтовано п'ять таблиць, зникли металеві елементи на стовпах, на яких вивішували прапори. Вандали порозкидали спалені свічки, лампадки та штучні квіти у синьо-жовтих барвах. На стовпах пам'ятника червоною фарбою намалювали символ «Польща бореться» («Polska Walcząca»). На пам'ятнику з'явився також вульгарний напис. 

http://kresy.pl/

--------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

В Польші, в селі Рябе, переорали проданий приватній особі, український цвинтар.

Рябе — село на перетині етнічних українських територій Лемківщини і Бойківщини. Було одним з центрів українського опору ОУН-УПА.

«Ми отримали шокуючу звістку про те, що проданий приватній особі український цвинтар в Рябе біля Балиґроду переорано.  Як запевняють свідки - на місці виявили людські кістки», - про це написав на своїй сторінці у Фейсбук Шимон Моджеєвський, голова товариства Маґурич.

Це товариство вже кілька десятиліть відновлює українські надгробні пам'ятники на давніх українських кладовищах в південно-східній Польщі.

"На місці, де була церква в Рябе, знайшла людські кістки. Складені на пеньку дерева. Не розкидані, але хтось повинен був у якийсь спосіб їх або виорати, або поспіхом вигорнути"

https://www.facebook.com/szymon.modrzejewski.3?fref=ufi&rc=p

Андрей Шкуро достаточно противоречивая личность, но, есть то что мы не знали.

Например то, что он был настоящим украинцем.

Вот что удалось найти в архиве ОУН при библиотеке им. О.Ольжича 

Я, Андрій Шкуро, генерал-поручник Кубанського Козачого Війська, зголошую готовність станути під прапор Організованого Українського Націоналізму згідно з вашим покликом з дня 6 липня 1941 року. 

На це моє рішення вплинули оці обставини: 
1. Часи, що тепер переживаємо, покладають на всіх Українців обовязок скупчення всіх творчих сил під одним проводом у боротьбі з відвічним ворогом Української нації для виборення її суверенного державного життя в усіх її етнографічних границях. В цій боротьбі не може остати осторонь українське козацтво, як теж воно не може вести осібної якої - небудь акції. 
2. Рішення козацької старшини на терені Сербії, що однозгідно заявило готовність повести козацтво визволяти Батьківщину з-під московсько-жидокомуністичного режіму. 
3. Жахливе положення козацтва в Сербії, виставленого на страшні переслідування з боку сербів, - мовляв, ми винуваті, Москва (біла й червона) не є в силах дати їм поміч. 
В виду цього козача старшина й козацтво доручили мені повести на терені Незалежної Хорватії переговори в справі включення козацтва до активної боротьби з московським большевизмом в складі української самостійно формації, а коли це неможливе, то у складі козачих частин в складі німецько або хорватського війська. 
В усіх трьох випадках прохаємо, щоб під козацтвом з території бувшої Югославії розумілося усіх козаків: кубанських, чорноморських, донських терських, астраханських, і других без огляду на їх народність, виходячи з заложення, що всі вичислені козаки представляють у всіх своїх станицях на Рідних Землях один національний в державному розумінні склад і тому непобажаним було б виріжнювати й розділювати їх на українців, москалів та інших інородців. Це побажання виправдовує обставиною, що за ввесь час свого перебування в Югославії не визнало себе козацтвом членами рускої нації, не визнало компетенцій руских правленій,а все й усюди признавало себе просто козаками. 
В другому й третьому випадкові (участь у складі німецького чи хорватського війська) є нашим безумовним бажанням вжити нас в операціях тільки на українських етнографічних територіях. 
Про це все договорився я з Вашим уповноваженим представником у Незалежній Державі Хорваті і, складаючи Вам оцим мою чолобитню, підтверджую своїм власноручним підписом. 

Слава Україні!

Загреб, дня 19. VIII. 1941. 
Генерал-поручник Кубанського Козачого Війська. 
Представник ОУН у Незалежній Державі Хорватії Василь Войтанівський.

Заґреб, дня 19.VIІІ.1941. 

Вoлoдимир Вoйтанівський, 
Представник OУН у Xoрватії 

Генерал пoручник Андрій Шкурo, 
генерал-пoручник Kуб[анськoгo] кoз[ачoгo] війська. 

Ватник

19 мая 1922 года 2-я всероссийская конференция комсомола приняла решение о повсеместном создании пионерских отрядов. В честь этого события 19 мая отмечался в СССР как День рождения пионерии. 

Главным смыслом пионерии была цель привить детям уважение к взрослым, необходимость научить их любить Родину, ценить дружбу, верность, преданность к идеалам Советского Союза, умение безвозмездно помогать всем, кто в этом нуждается. Не менее важно было научить молодое поколение правильно жить в советском обществе. 

Заметную роль в создании детской организации сыграл один из идеологов скаутизма в дореволюционной России Иннокентий Жуков (в начале 1920-х годов скаутизм был запрещен в Советской России). Именно он предложил дать организации название "пионерская", сохранить скаутский девиз "Будь готов!", развивать игровые формы воспитательной работы с детьми и другие позитивные стороны скаутского движения; из скаутизма заимствовали разделение на отряды, институт вожатых, сборы у костра, элементы символики. 

К середине 1980-х годов постепенно работа пионерской организации становилась все более формальной. В конце 1980-х годов Всесоюзная пионерская организация отказалась от политической окраски, взяв новый девиз: "За Родину, добро и справедливость". 

В 1990 году на Х всесоюзном слете в "Артеке" Всесоюзная пионерская организация имени В.И. Ленина была преобразована в Союз пионерских организаций (Федерацию детских организаций) СССР. В начале 1990-х годов, после распада СССР, СПО (ФДО) как единая всесоюзная организация перестала существовать. 

29 октября 2015 года был подписан указ о создании общероссийской общественно-государственной детско-юношеской организации "Российское движение школьников" с целью "совершенствования государственной политики в области воспитания подрастающего поколения, содействия формированию личности на основе присущей российскому обществу системы ценностей". Учредителем движения стало профильное федеральное агентство ‑ Росмолодежь. Назначенный главой "Российского движения школьников" Герой России космонавт-испытатель Сергей Рязанский сообщил, что движение будет иметь лишь одно отличие от существовавшей в СССР пионерской организации: оно будет находиться вне политики, воспитывая граждан России с любыми политическими предпочтениями. 

Наша редакция присоединяется к поздравлениям всех причастных и считает лишь, что идеология является неотъемлемой частью любого общественного движения. Поэтому "Всегда готовы!"