з р ру
»русь (193)
,З (37)
,р (38)
,Все З (10)
,=З (1)
,к/р (1)
,а я р (1)
,Р. (1)
,Ру (5)
,за русь (4)
Моя Україна фэндомы Балакучий шинок #Сало с №востями історія Карпатська Україна Хуст разная политота
Троха історії про Хуст, Карпатську Україну і низка історичних фото.
15 березня 1939 року у місті Хуст була проголошена незалежність Карпатської України
Що теє було Карпатська Україна?
Хоча Карпатська Україна існувала менше доби, невелике провінційне містечко вмить стало відомим на увесь світ та зуміло капіталізувати цю короткочасну славу у певний статус – Хуст і досі є об'єктом уваги істориків, публіцистів, журналістів чи й просто пересічних туристів.
Хуст колись володів високим статусом – поселення було коронним містом Угорського королівства. Але втратило своє стратегічне значення 1766 року — після влучення блискавки у порохову вежу Хустського замку.
Фортеця, що протягом століть була центром місцевого життя, перетворилась на руїни, а темп розвитку міста значно уповільнився.
Життя в Хусті дещо пожвавили регулярні ярмарки. А наприкінці ХІХ століття тут з'явилася залізниця.
Так розмірено містечко жило до кінця Першої світової війни.
У 1919 році, після Тріанону, Підкарпатська Русь увійшла до складу Чехословацької республіки.
В результаті поділу комітату Марамарош між Чехословаччиною та Румунією, адміністративним центром його чехословацької частини став саме Хуст. Завдяки цим подіям місто отримало новий імпульс для розвитку.
Будувались нові житлові та адміністративні будинки, медичні та освітні заклади, крамниці, казарми для військових, промислові підприємства та склади.
Місто отримало сучасні мережі водопостачання, каналізації та електромережі.
На початку 1920-их років Підкарпатська Русь була найвідсталішим регіоном Чехословаччини, і центральна влада республіки спрямовувала величезні ресурси на розвиток краю.
Старше покоління закарпатців у своїх споминах називає міжвоєнний період "золотою добою".
Втілювала містобудівну концепцію Хуста ціла плеяда блискучих чеських архітекторів – Їндржіх Фрейвальд, Ярослав Бом, Ярослав Фраґнер, Мілан Бабушка, кожен з яких спроектував одну або кілька будівель для міста.
За короткий проміжок часу Хуст перетворився на справжнє європейське містечко з модерною забудовою та сучасними комунікаціями.
Одна з фото колекцій міститься в архіві Українського наукового інституту Гарвардського університету (Harvard Ukrainian Research Institute).
Під час роботи в цьому архіві мені вдалося віднайти унікальну підбірку фотографій 1939 року, які висвітлюють історію Карпатської України.
Реконструкція. Колона озброєних січовиків. Квітень 1939 р. Словаччина
еконструкція. Січовик на бойовій позиції з легким кулеметом VZ-26/30. Квітень 1939 р. Словаччина
учасники реконструкції з кінокамерою
Члени Карпатської Січі в строю. Другий зліва Олександр Блестів («Гайдамака»). Лютий-перша половина березня 1939 р. Хуст
Закарпатські діти у школі села Богдан (1937 рік). Фото з журналу Life
Федір Коріятович - один із братів Коріятовичів, онуків литовського князя Гедиміна, які після вигнання ординців із Правобережної України у XIV сторіччі князювали на Поділлі. Після конфлікту з литовським князем Вітовтом Федір емігрує на Закарпаття, розбудовує замок у Мукачеві і, за легендою, приводить з собою 40 тисяч українців із Поділля. Ця листівка є українським пропагандистським матеріалом весни 1939 року, вважають на форумі reibert.info:
Видання Карпатської України "Нова Свобода". 4 грудня 1938 року
Лютий 1939 року. Агітаційна бригада Українського національного об'єднання
Сурсы с полной инфой:
http://www.istpravda.com.ua/artefacts/2017/03/13/149615/
http://www.istpravda.com.ua/artefacts/2011/03/16/31888/
Балакучий шинок #Сало с №востями народознавство разная политота
Самоназви корінного населення України
Гуцули
Гуцули казали про себе, що вони "ирщені", себто охрещені, та водночас називали себе русинами.
Закарпатські русини
В закарпатських русинів побутували самоназви: вавуни, гайналі, крайняки, спишаки, сотаки, сеперяки, цатаки, тарабанці, ціпаші (бизні). Нині навіть у мешканців закарпатських селищ є свої локальні назви. Наприклад на Свалявщині мешканці сел: Березники – гукани, зворяники, Кирицьки – мотригаші, Неліпино – білки, глинянці, Павлово – рехлики, Пасіка – жаблярі, Пастіль – зозуляки, Підплеша – тайстроші, Плоскоє – пöтüк, фенцики, Ізвор – вольоваті, Ізвор-Гута, Плоский Потüк, Якüвськоє – липтаки, Сасüвка – вольовачі, Стройноє – зöзулі, Сусково – гаргачі, Черник – пöпікачі.
Лемки
Назву «лемки» виводять від часто використовуваного ними в розмові слова "лем", що значить "тільки" (лише), самі ж лемки (як і інші етнографічні групи українського народу) історично називали себе русинами або руснаками. Побутували й локальні назви: куртаки, чуганці.
Бойки
Назву "бойки" виводять від часто використовуваного ними вживання в їхній мові частки "бо є", "бойє" ("так", "насправді", "тільки"). У Словаччині бойків називають "пуйдяками" (словац. Pujďák), оскільки вони говорять "пуйдемо" на відміну від лемківського "пійдемо". Назва "бойки" популяризована О. Торонським, В. Хіляком та . Самоназва: верховинці (бляхи, дички), долиняни (долішняки), горальці, підгіряни.
Полішуки Підляшуки
Під час переписів 1921-1931 р., полішуки в переважній більшості визначали себе "тутешніми", а свою мову "тутешньою". Переселенці з Підляшшя та Холмщини, називали себе "забужани". В XIX ст., виділяли три групи населення білорусько-українського порубіжжя: лісові люди (поліс. лісовийі люде) – жителі сіл, прилеглих до лісу; польовики, полюхи або пульвина – жителі поселень, біля яких не було лісу або боліт; болотюки, багнюки або болотні люди (поліс. болотяни люде) – жителі сіл, прилеглих до боліт, іноді жили на підвищеннях серед боліт.
Волиняни
Найраніший приклад вживання на Волині назви "русини" у множині відзначений в 1501 році в статутній грамоті Белзького воєводства: "Частокроть Русиновѣ земянъ тего повѣту нагабали о древо бартне, о соснове и о дубове".
Галичани
Від Повісті минулих літ (XI-XII ст.): "по тому ж морю сидять вони на захід – до землі Англійської і до Волоської. Яфетове бо коліно й це: варяги, свеї, нормани, готи, русь, англи, галичани" і до XIX ст.: "Ми, галичани, це не плем'я геніїв і героїв, але плем'я організованої пересічі" (Микола Шлемкевич, 1894–1966, український філософ, публіцист) – галичани незмінні у своїй назві. Локальні назви: бемки (назва походить від розмовного "бем" замість "будемо"), юкавці (названі через те, що кажуть "ю" замість "уже", "вже").
Слобожани
Самоназва "козаки" була досить авторитетною протягом ХVI та на початку ХVIII століть. На початку XVIII ст., жителі Слобідської України вже іменувалися "українцями". З цього часу назва поступово стала використовуватися в якості самоназви слобожан, проте останні воліли іменуватися "козаками" . Нині в населення Слобожанщини майже немає ідентичності.
Бесарабські русини
У бесарабських русинів побутували самоназви: райкі (райляни, уродженці Буковини), руснаки (уродженці Хотинського району). Козаки (нащадки запорізьких і задунайських козаків).
У записаній від кобзаря Андрія Шута з Чернігівщини думі «Хмельницький і Василій Молдавський» говориться: «То в нас гетьман Хмельницький, русин» (Богдан Хмельницький був з Суботова, Черкащина).
Ісаєвич Я. Д. Русини // Енциклопедія історії України, 2012.
стор. 1275, том 4, «Енциклопедія українознавства» / Гол. ред. В. Кубійович. - м. Париж, Нью-Йорк: вид. «Молоде життя»-«НТШ»; 1994 р.
Василь Балушок "Як русини стали українцями".
Олег Коцарєв "Не Україна - не Росія", 2009-05-14.
Іван Верхратський "Говір Батюків" - Львів: Наукове товариство ім. Шевченка, 1912.
Клімчук Ф. Д. "Феномен Палесся" // Загароддзе-1. Матэрыялы Міждысцыплінарнага навуковага семінара па пытанях даследавання Палесся (Мінск, 19 верасня 1997 г.) : сборник / Пад агул. рэд. Ф. Д. Клімчука. - Мінск: БелІПК, 1999. - С. 5-9.
Антонюк Г. "Западные полешуки" // Збудінне. - Мн., 1993. - № 6.
строитель тогда и сейчас
Строитель молодого города Надым в 1974 году и 45 лет спустя.
Навальный политика
В морге Салехарда нет тела Навального, заявил Иван Жданов .«Адвокат и мать Алексея приехали в салехардский морг. Он закрыт, несмотря на уверения колонии, будто он работает и тело Навального находится там. Адвокат позвонил по указанному на двери телефону. Ему сказали, что он уже седьмой, кто сегодня звонит. Тела Алексея у них в морге нет», — сообщила пресс-секретарь Навального Кира Ярмыш.
UPD:
В бюро судебно-медицинской экспертизы в Салехарде сказали по телефону, что у них тоже нет тела Навального и «никаких тел из колоний они не принимали», добавив, что «этим занимается Следственный комитет, звоните им», — сообщает ASTRA
Отличный комментарий!