СПАЛАХ
Документальний серіал "СПАЛАХ" про нову українську культуру.1 серія — це історія про новий український фольк.
1 серія — це історія про новий український фольк.
Результаты поиска потегуісторія України
Дополнительные фильтры
Теги:
історія Україниновый тег
Автор поста
Рейтинг поста:
-∞050100150200300400+
Найдено: 129
Сортировка:
1 грудня 1991 року відбувся Всеукраїнський референдум щодо незалежності України. Бюлетень референдуму містив текст Акта проголошення незалежності України, ухваленого Верховною Радою 24 серпня 1991 року.
Було запитання: «Чи підтверджуєте Ви Акт проголошення незалежності України?» із двома варіантами відповіді: «Так, підтверджую» або «Ні, не підтверджую».
![БЮЛЕТЕНЬ
для голосування на всеукраТнському референдум!
АКТ
ПРОГОЛОШЕННЯ НЕЗАЛЕЖН0СТ1 УКРАТНИ
Вихолячи 1з смертельно! нсбезлекн, яка нависла була над УкраТаою в вв язку з державпим переворотом в СРСР 19 серпня. 199] року.
— продовжуючи тисячол1тню градацию державогворенпя а Укра1н1,
—](https://img2.joyreactor.cc/pics/post/full/історія-України-Моя-Україна-фэндомы-6331953.jpeg "історія України,Моя Україна,фэндомы,длиннопост,разная политота")
Український народ підтвердив прагнення жити в незалежній державі – 90,32% учасників референдуму відповіло: «Так, підтверджую». Загалом в голосуванні взяли участь 31 891 742 особи – 84,18% населення України.
Референдум відбувся в усіх 27 адміністративних регіонах України: 24 областях, Автономній республіці Крим, Києві та Севастополі.
У Києві незалежність України підтримали 92,88 відсотка виборців, в Донецькій області – 83,9%, в Луганській – 83,86%. А в Автономній республіці Крим сказали «Так» незалежності Української держави 54,19% виборців, тоді як у Севастополі показник був вищим – 57,07%.
Тільки після 1 грудня 1991 року Україну почали визнавати інші країни світу:
2 грудня – Канада і Польща,
3 грудня – Угорщина,
4 грудня – Латвія і Литва,
5 грудня – Російська Федерація, Аргентина, Болгарія і так далі.
Одночасно з референдумом 1 грудня відбулися перші в історії незалежної Української держави вибори президента України, на яких главою держави був обраний Леонід Кравчук (61,59 відсотка голосів). Другий результат на виборах президента здобув В’ячеслав Чорновіл (23,27%), а на третьому місці опинився Левко Лук’яненко (4,49%). Загалом балотувалися 6 кандидатів.
Президент которого мы не смогли заслужить (личное мнение)
29 років Декларації про Незалежність України! За це час - майже всі країни "варшавської угоди" стали по-справжньому європейськими державами... а ми - ще ніяк не вистрибнемо з вічного кола боротьби ... бо свідомість і поведінку неможна змінити одним підписом під історичним документом. А відтак - боротьба триває.
З річницею вас!
Ukraїner про голодомор 1932-1933 років
Голодомор — це геноцид української нації, вчинений в 1932–1933 роках. Він скоєний керівництвом Радянського Союзу, щоб упокорити українців, остаточно ліквідувати український спротив режиму та спроби побудови самостійної, незалежної від Москви Української Держави.
Тоді з України вивезли весь урожай і худобу, не залишивши людям нічого. Ні крихти хліба. За даними Інституту національної пам’яті від штучного голоду померло від 4 з половиною до 7 мільйонів осіб. Тобто, у пік смертності у червні 1933 року в Україні помирали щодоби – 34 170 осіб, тобто щогодини – 1 420 осіб, щохвилини – 24 особи. Кожні 5 секунд — 2 людини. Щоб вижити, українці їли усе: жолуді, шишки, листя, кору і траву.
Тоді з України вивезли весь урожай і худобу, не залишивши людям нічого. Ні крихти хліба. За даними Інституту національної пам’яті від штучного голоду померло від 4 з половиною до 7 мільйонів осіб. Тобто, у пік смертності у червні 1933 року в Україні помирали щодоби – 34 170 осіб, тобто щогодини – 1 420 осіб, щохвилини – 24 особи. Кожні 5 секунд — 2 людини. Щоб вижити, українці їли усе: жолуді, шишки, листя, кору і траву.
Упродовж кількох останніх місяців команда Ukraїner та Національного Музею Голодомору-геноциду досліджувала різні регіони України в пошуках свідків геноциду українського народу. Їх залишились одиниці, у 1932–1933 роках їм було по 6-12 років, але спогади тих часів закарбувались у їхній пам'яті на все життя. Бо такі події не забуваються. У роки тоталітаризму більшість свідків, що пережили Голодомор, змушені були мовчати про свій досвід. Ukraїner вирішили зібрати їхні свідчення з усієї України і таким чином зберегти. Пам'ятаймо.
Студенти Української академії лідерства створили онлайн-ресторан зі стравами, які допомогли українцям вижити у Голодомор.
У графі «Дізнатися ціну» замість вартості – інформація про те, як кожна з цих страв допомогла свого часу тисячам людей вижити.
*Студенты Украинской академии лидерства создали онлайн-ресторан с блюдами, которые помогли украинцам выжить во время голодомора.
В графе «Узнать Цену» вместо стоимости - информация о том, как каждое из этих блюд помогло в свое время тысячам людей выжить.
Трав'яники – випечений хлібець з натертої трави, замішаний на гарячій воді з додаванням насіння льону.
*Травяники - выпеченный хлебец с натертой травы, замешанный на горячей воде с добавлением семян льна.
Хлібці – запечена кришена солома разом із просяною й гречаною половою, макухою з конопляного сім’я, товченого в ступі.
*Хлебцы - запеченная измельченая солома вместе с "просяною й гречаною половою" (простите не знаю как перевести), жмыхом с конопляного семени, толченого в ступе.
Суп «Бур'ян» – зварений качан кукурудзи та трава.
Палянички – випечені подрібнені картопляні відходи із залишками зернят, замішані на гарячій воді.
Суп «Бур'ян» – зварений качан кукурудзи та трава.
*Суп "Бурьян" - сваренный кочан кукурузы и трава.
Палянички – випечені подрібнені картопляні відходи із залишками зернят, замішані на гарячій воді.
*Палянычкы - выпеченные измельченные картофельные отходы с остатками зёрнышек, замешаны на горячей воде.
Хліб – тісто з перетертої кори зі жменькою висівок і листям лободи.
*Хлеб - тесто с перетертой кори и горсткой отрубей и листьями лебеди.
Маленька Полтавка. Початок ХХ ст.
На одній із станцій мюнхенського метро розвісили плакати, в яких розповідається про Голодомор в Україні 1932-1933 років.
Таким чином українці, що мешкають в Німеччині, вирішили вшанувати пам'ять жертв Голодомору. Демонстрація про Голодомор в мюнхенському метро буде доступна з 24 листопада по 3 грудня. За словами організаторки акції Наталії Ткачук, у такий спосіб вони прагнуть привернути увагу жителів і гостей Мюнхена до трагедії Голодомору.
Джерело: https://rubryka.com/2020/11/27/metro-munich-golodomor/?fbclid=IwAR3tL-XiuiDf5s2IpYP4J-JZYEhH2L3AKx8C9fdjFI1RoNrygYB6KJVWZrY
О богатстве украинского языка знают все, а вот о море синонимов слов «Мовити», «Казати», «Говорити» скорей всего знает никто :) Как правило в романо германских языках имеется 5-10 глаголов для обозначения понятия «Говорити». И это вполне достаточно. Но не нам ^^ Мы имеем 108 синонимов к этому понятию. Кстати, достичь такого числа синонимов одному слову дано не в каждом языке. Среди всех индоевропейских языков украинский один имеет діє-слово (глагол) «мовити», которое пошло от іменника (существительное) «мова», с таким космичиским разнообразием.
1.Мовити (промовляти Слово)
2.Казати (казку)
3.Говорити (правду)
4.Балакати (синонім: лялякати)
5.Відати (повідати словом)
6.Розмовляти (з кимось)
7.Ректи (урочисто проголошувати)
8.Гутарити (ладно домовлятися)
9.Цвірінькати (ніжнозвучно говорити)
10.Тьохкати (розмовляти як пара соловейок)
11.Лепетати (дитяча мова)
12.Шкабарчати (не дуже приязно говорити)
13.Прорікати (майбутнє)
14.Цвікати (докоряти)
15.Співати (тихо мовити колисанку діткам)
16.Промовляти (Слово, Орацію)
17.Пащекувати (грубо говорити)
18.Бормотати (мовити не розкриваючи рота)
19.Гомоніти (лагідно, приглушено говорити)
20.Сокотати (ніжно, солодко говорити)
21.Триндити (казати неправду)
22.Наговорювати (текст у мікрофон; на когось)
23.Лаяти (за аморальні вчинки)
24.Висловлювати (думку)
25.Гиркати (перекидатися словами, сваритися)
26.Туркотіти (мило перемовлятися)
27.Цвенькати (мовити іноземною мовою)
28.Нарікати (на дощ або пекуче сонце; долю)
29.Провіщати (ладну погоду, майбутнє)
30.Ґерґотати (незрозуміло балакати)
31.Звіщати (Добру Новину)
32.Балабонити (пустомовити)
33.Верзти (незрозуміло говорити)
34.В'якати (мовити)
35.Кликотіти (мовити швидко, як лелеки)
36.Жебоніти (мовити ласкаво, тихо, як потічок)
37.Базікати (про пусте)
38.Бельмекати (не розуміючи щось казати)
39.Варнякати (мовити у сні)
40.Галдичити (одне і те ж)
41.Проказувати (напам'ять поезію)
42.Шепотіти (тихенько мовити)
43.Гаркавити (нечітко вимовляти літеру «Р»)
44.Агакати (мовити часто слово «ага»)
45.Гуморити (мовити смішне)
46.Гарчати (грубо говорити)
47.Ляпати (язиком, говорити)
48.Мурмотіти (мовити з напіввідкритим ротом)
49.Буркати (зрідка відгукуватись під час розмови)
50.Воркотати (тихо говорити)
51.Гурити (научати)
52.Талдичити (мовити як у Біблії, Талмуді)
53.Бурчати (корити, незадоволено говорити)
54.Журчати (про любу мову, текучу як джерело)
55.Квохтати (мама до своїх дітей)
56.Кликати (людей, кур, гостей)
57.Кпити (висміювати)
58.Журити (соромити за содіяне)
59.Напучувати (научати словом)
60.Голосити (голосно плакати, причитаючи)
61.Замовляти(словом хворобу)
62.Повідати (історію, бувальщину)
63.Оповіщувати (вість громаді)
64.Лебедіти (закохано говорити)
65.Розказувати (діткам казку)
66.Розпатякувати (секрети всім)
67.Розмовляти (душа в душу)
68.Торохтіти (бистро мовити)
69.Брякати (невдало вставляти слово)
70.Тараторити (скоромовкою повторювати одне і те ж)
71.Патякати (говорити не те і не тим)
72.Бубоніти (глухо мовити)
73.Теревенити (мовити про незначне)
74.Оповідати (бачене, почуте)
75.Обговорювати (нові поезії)
76.Радити (раду; щось добре або зле)
77.Галдіти (розмовляти голосно)
78.Славити (словом)
79.Вуркотіти (говорити ніжно як голубки)
80.Мимрити (мовити з закритим ротом)
81.Розраджувати (втішати словом)
82.Словоблудити (софістика, хуцпа; обман інших)
83.Славословити (Бога, Богиню)
84.Скоромовити (говорити скоромовкою)
85.Примовляти (лихо)
86.Переказувати (усно твір у школі, вузі; вітання)
87.Домовляти (-ся обом сторонам про мир)
88.Переговорювати (-сь одне другого)
89.Нараяти (побажати щось хороше іншим)
90.Прославляти (Богів)
91.Перемовляти (-ся одне одного)
92.Словославити (Богів і лицарів-героїв)
93.Торочити (настійно повторювати те ж саме)
94.Триндичити (говорити пусте)
95.Радославити (радо славити Радунь Вічних Богів і Богинь)
96.Благословляти (словом)
97.Шкандалити (скандалити словесно, обмовляти)
98.Шпетити (присоромлювати)
99.Розпатякувати (розказувати секрети всім)
100.Підмовляти («юнак дівку підмовляє»)
101.Іронізувати (мовити з іронією, але без сарказму)
102.Базарити (сленґ: говорити, домовлятись)
103.Проговорювати (важливі теми)
104.Закликати (до тиші; ангелів, Божества)
105.Гейкати (часто мовити слово «ге», «гей»)
106.Бубніти (читати вголос)
107.М'ямлити (нечітко мовити)
108.Галасувати (гуртом промовляти різні слова).
Історія Білорусі через призму стосунків з Україною.
Про білоруську мову та чому у неї гірша ситуація, ніж в української мови.
Слава Україні! Героям Слава! – такое приветствие использует значительная часть украинцев.
Но как оно возникло и кем было произнесено впервые знаю не многие.
Надеюсь информация в данном посте будет интересна не только украинцам ^^
В 1900 году в Харькове была очень напряженная политическая обстановка. В городе действовала РУП (революционная Украинская партия), члены этой партии приветствовали друг друга лозунгом "Слава Україні!". А в ответ слышат “По всій землі слава!”.
Надеюсь информация в данном посте будет интересна не только украинцам ^^
В 1900 году в Харькове была очень напряженная политическая обстановка. В городе действовала РУП (революционная Украинская партия), члены этой партии приветствовали друг друга лозунгом "Слава Україні!". А в ответ слышат “По всій землі слава!”.
Историк Юрий Юзич (тут много его работ) пишет о том, что знаменитый украинский предприниматель Микола Левитский будучи в гостях у основателя РУП Александра Коваленко непосредственно в городе Харьков, гуляя по городу увидел студента, который пел под свой нос гимн. Пан Микола обратился к этому студенту с приветствием "Слава Україні!" и в ответ услышал “По всій землі слава!”.
Таким образом уже в 1900 году выражение "Слава Україні!" было известно украинцам. Кто именно стал автором этого приветствия остается загадкой, но есть люди считающие что тадададдам это был Тарас Шевченко. Ну куда же без него ^^.
В своем стихе «До Основ’яненка» (1840, у варіанті 1860 року) Шевченко писал:
Наша дума, наша пісня
Не вмре, не загине…
От де, люде, наша слава,
Слава України!
Не вмре, не загине…
От де, люде, наша слава,
Слава України!
Я не считаю, что именно он стал автором этого лозунга. Но факт остается фактом уже в его время "Слава Україні!" существовала и использовалось в речи.
Во время революции 17 года в Киеве и Петрограде происходили украинские демонстрации на которых звучал этот лозунг. И именно благодаря харьковским национал-патриотическим организациям и студентам "Слава Україні!" закрепилось в литературе, газетах, общественной жизни и в сердцах миллионов украинцев.
В марте 17 года в Киеве только началась революция, но в регионах уже тогда на “Хай живе автономія України!” можно было услышать в ответ “Слава! Слава Україні!”.
В марте 17 года в Киеве только началась революция, но в регионах уже тогда на “Хай живе автономія України!” можно было услышать в ответ “Слава! Слава Україні!”.
газета “Нова рада” 15 марта 1917 року в с. Діївка (теперь это часть г. Днепр)
В вот вам Иркутск, совсем не Украина даже на тот момент ^^, демонстрация местных работников. С флагами Украины, и транспарантами на которых были надписи “Хай живе вільна Україна!” и “Хай живе автономія України! Слава Україні! Слава всім націям!”. Все это по свидетельствам современников.
Из воспоменаний генералла Михайла Володимировича Омеляновича-Павленка:
Трагічно роз’єднані і одірвані одна від другої братні українські армії після півроку важкої розлуки і тяжких військових подій знов будуть звільняти необ’яті простори Рідного Краю від жорстокого ворога, — повідомляв полковник О. Удовиченко М. Омеляновичу-Павленку 6 травня 1920 року. — В сей день в усіх частинах дорученої мені дивізії панує нечувана в світі радість, — радість воскреслого з мертвих Українського Народу. Повсюди лунає гучний козацький поклик: «Слава Україні і Головному отаману Петлюрі!» «Слава отаману Омеляновичу-Павленко, усій старшині і козацтву славної Дієвої армії!» Знов воскресла Україна і вже ніколи не вмре, не загине!..
В его приказе как генерала армии УНР от 19 квітня 1920 року Ч. 18 ведется речь о следующим:
Всім частям армії на похвалу, а то подяку за службу Україні відповідати: «Слава Україні».
Юрій Горліс-Горський в романе «Холодний Яр» указывает на распространение среди повстванцев Холодного Яра (1918-1920) приветствия «Слава Україні! — Україні слава!»:Село має звичайний мирний вигляд, але група парубків, що йшла по вулиці, і співаючи «Серед степу на просторі» — озброєна. У всіх рушниці, у декого шаблі і револьвери, у одного шабля старовинна, оправлена в срібло.
Під’їжджаю до них:
Під’їжджаю до них:
— Добридень хлопці!
— Слава Україні! — відповідає декілька голосів. Це мене трохи змішало. Я не знав, що у холодноярців заведено замість «Здоров» вітатися «Слава Україні», а відповідається — «Україні слава».
Есть еще много свидетельств упоминаний этого лозунга в книгах (тут детальней).
Лозунг родился в Харькове. Прогремел на всю Украину с Киева. Сохранился благодаря усилиям галичан и волынян во Львове и Ровном. Но Степан Бандера не есть отцом цього гасла. И я уже молчу про отсылки к нацистской германии.
Здесь мы собираем самые интересные картинки, арты, комиксы, мемасики по теме (+129 постов - )
