http://www.nr2.ru/kiev/465105.html У вас тут Куйрам-Байрам, а у нас осеннее, наци-пидорское обострение! Самое прикольное, что все эти наци-марши с попустительства правящей "Партии Регионов". Потом эти гондоны будут говорить про борьбу с нацизмом, да. Что еще раз подтверждает тезис: "Кругом одни пидарасы!" P.S Эссесовец - ряженый тролль. До этого он призывал создать добровольческий корпус для отправки воевать в Сирию, на стороне Башарыча. Такие дела.
Посмотрел тут несколько пропагандистских роликов киевского режима. Везде одно и то же: "Мы мирно жили, хотели добра и процветания, и тут пришли злые русские и напали на невинных укроангелов". Куй вам.
Если бы украина хотела мира, она бы не сжигала одесситов. А потом расследовала это массовое убийство и наказала бы виновных. Если бы украина хотела мира, она бы не обстреливала Горловку и Донецк, а соблюдала бы перемирие. И жирные свинонацисты не хрюкали бы в роликах на вопрос "Может хватит бомбить Донбасс?" - "Не, не хватит. Надо их всех уничтожить". Это не похоже на стремление к миру. Если бы украина хотела мира, она бы соблюдала Минские соглашения (одобренные ЕС и утверждённые ООН). У неё на это было с зимы 15-го года целых семь лет. За это время даже первый пункт не выполнен.
Вместо этого укронацисты водили факельные шествия и славили дохлую бандерку. А бандера - это ни разу не про мир и любовь, это идеология дикой, иррациональной, зоологической ненависти. Вместо этого укронацисты ходили с нашивками "Рабовласнык" (рабовладелец) и мечтали о завоевании Брянска и Кубани. Вместо этого укронацисты обколоты свастиками и Гитлерами. И на своих танках рисуют белые нацистские кресты Третьего Рейха. Вместо этого они все эти годы скандировали "Москалей на ножи" и мечтали, как будут убивать миллионы русских.
Поэтому все эти визги "А нас за що?" и "Мы хотели мира, вы проклятые оккупанты" - они очень жалки в своей убогой лжи. "По делам вам и елей"(с)
У місті галушці звели пам'ятник, у музеях цитують присвячені їй рядки класиків, а на честь неї проводять фестиваль влітку. Частування нею – обов’язковий елемент в будь-якої туристичної програми. Зо два десятиліття галушку просувають як гастрономічний бренд Полтави.
Полтавський краєзнавець Борис Тристанов каже, що популярність полтавських галушок зросла на тлі загального захоплення історією у 2000-х роках. За його словами, інтерес до цієї страви підсилився після зведення пам’ятника страві у Полтаві у 2006 році.
Галушки є загальноукраїнською стравою на теренах Наддніпрянської України. Етнологиня, докторка історичних наук та засновниця садиби-музею «Лялина світлиця» Олена Щербань каже, що поширеність галушок на території Лівобережжя пов’язана з тим, що українці здавна були землеробами. Наші предки вирощували хліб, тому в культурі харчування переважали страви з борошна. Робота у полі вимагала значних витрат енергії, а галушки, були швидкою, смачною, ситою їжею, якої хлібороби потребували після важкої праці. Попри те, що галушки готують у різних регіонах України, на Полтавщині ця страва історично укорінилась завдяки впливу літератури. Про це каже кандидатка економічних наук, доцентка катедри менеджменту Полтавського університету економіки і торгівлі, та організаторка міжнародного фестивалю «Полтавська галушка» Яніна Барибіна: «Полтавщина прославилась саме завдяки літературі, завдяки Івану Котляревському, Миколі Гоголю. Галушки згадуються у період Полтавської битви. Ми маємо згадки, коли війська куштували саме полтавську галушку. Чому так сталося? Тому що галушка була однією з найпростіших страв, але при цьому вона була достатньо ситною, а раціон пересічного українця не був надто багатим щодня».
"Поклали шальовки соснові, Кругом наставили мисок; І страву всякую, без мови, В голодний пхали все куток. Тут з салом галушки лигали, Лемішку і куліш глитали І брагу кухликом тягли; Та і горілочку хлистали, — Насилу із-за столу встали І спати послі всі лягли".
уривок з "Енеїди" І. Котляревського.
Про роль літератури у створенні гастрономічного образу Полтави говорить і старша наукова співробітниця Полтавського літературно-меморіального музею Івана Петровича Котляревського Валентина Скриль: «Іван Котляревський у своїй “Енеїді” неодноразово згадує галушки. Наприклад, що галушка була просто великим подарунком, у голодні роки. Ось він пише “без галушок як помирали, колись як був голодний год”, потім “п’ять казанів стояло юшки, а в чотирьох були галушки”. Він взагалі у своїй “Енеїді” згадує понад 160 назв українських страв. Це просто енциклопедія української кулінарії, української кухні. Не дивно, що наша Полтавщина, до Котляревського нахиляючись, символом міста зробила отаку просту страву, як галушка».
Галушки, фаршировані язиком та в’яленими томатами.
Ситуація з джерелами ускладнюється тим, що сьогодні галушка не є повсякденною стравою українців. Ґрунтуючись на рецептах господинь, зібраних під час досліджень, етнологиня дізналася, якою має бути правдива галушка.
Найперше, говорить Щербань, ми маємо зрозуміти, що сучасні галушки значно відрізняються від тих, які готували раніше. У давнину їх робили з гречаного, пшенично-житнього та житньо-пшеничного борошна. Борошно не було таким білим і такого дрібного помелу. Воно мололося жорнами на млинах, і тому було грубе та іншої консистенції. Відповідно галушки не були тими галушками, які ми сьогодні бачимо. Окрім того, що сучасні галушки готують переважно на основі білого борошна, сам рецепт тіста теж істотно змінився. Так, зі слів етнологині, раніше галушки варилися на основі кисляку (кефіру), соди, борошна, іноді з додаванням яйця.
Готували українці галушки так: замішували тісто, розгортали і різали його смужками, а потім відщипували шматочки і кидали в киплячу воду, молоко, бульйон. Галушки були щипані і рвані, другі просто нарізали ножем. Можна сказати, це були перші спроби приготування домашньої локшини.
Сьогодні галушки готують різними способами і з різних інгредієнтів (манка, картопля, сир), подають на стіл замість хліба до борщу, м'яса або просто з маслом, шкварками, фруктовим соусом, медом або сметаною.
Їдять галушки виключно гарячими - тільки так вони максимально смачні.
А ще галушкам присвятили пісню - слова написав Анатолій Лихошвай, музику – Василь Якубович.
"Був я, друзі, у Тюмені -Добрі ліплять там пельмені,Та немає краще страви,Як галушки у Полтаві.Приспів:Ой, галушечки-галушки, -Нема в світі краще юшки:І на салі, і в сметані,І пшеничні, і гречані, -Ось які!..Полтавські галушки.Заїжджав я до Кавказу –Там харчо – згориш відразу,Аж в очах зірки світились,Та галушечки все снились.Приспів.Хвалить брат мій щі "по-флотськи" -Вигляд в нього парубоцький;Я ж здоров'ячко теж маюІ йому своє співаю.Приспів.Любі друзі, приїжджайте,До Полтави завітайте;Будемо вас ми частуватиІ галушки подавати.Приспів."
Картопляні галушки із сиром
Галушки з гречаного борошна з цибулею і салом
Нудлі по-українськи – апетитні часникові галушки з м’ясом і картоплею.
— Пане Білий, нащо у сміття злили попередню кварту горілки? — Тому що у ній не було 60 градусів. — Та все одно ж це лайно москалям збуваємо, нащо паритися? — А ну стули пельку, Дем'яне! Це не твоє діло! Мій товар буде найчистішим! — Ще одну партію загаспидимо і я піду вас до Могілянської академії! — Ой не доводи до гріха, Дем'яне!
Вчера батарея российских гаубиц Д-30 начала очередной обстрел позиций украинской 93-й механизированной бригады в районе Гранитного. От огня этой батареи погиб воин 93-й бригады. Остановить врага дипломатическими методами, как обычно, не удалось. Россиянские ихтамнеты развернули батарею прямо на дороге, без всяких укрытий, в полной уверенности в своей безнаказанности. Но ВСУ впервые для контрбатарейной борьбы направили в район боя «Байрактар», и управляемой бомбой МАМ-С российская гаубица была уничтожена. Это первое боевое применение «Байрактара» в войне. Российская ПВО и средства РЭБ были развёрнуты в данном районе, но россияне не смогли поставить помехи, не смогли сбить и не смогли даже обнаружить «Байрактар». После этого удара недобитые кацапы разбежались по кустам, и больше эта батарея уже не стреляла.
Привет реактор! Вот и стукнуло мне 30 лет(оно то было больше недели назад, но в силу событий, плохого инета и боевых действий, добрался до стабильного инета только недавно) Вот и стал магом. К сожалению у нас случилась война, "братское государство" обьявило нас нацистами и тд и тп, и времени попрактиковаться с файерболами к сожалению нету. Ну после завершения войны обязательно займусь этим. Спасибо Реактору за лучики добра в это тёмное время. Всем спасибо и мирного неба!
Развернуть
Отличный комментарий!
С днем рождения. Выпердаляйте "братушек" на родину и стройте такую страну, где магам милые кошкодевочки на улице прохода не дают. Будь здоров и жив! Мира вам.
![№ТОМ К«ХЧ».1Л" Il Koi pCCN Уя]ЧИ1К ,! "•»'**> специально для вас у нашему míctí В1лкривапься ЗАЛ У ПА ШО ПрИСМЧуг 1ЬСЯ lijlkkKOIHK >м \ K|\iílK'Kko( понсгансыюГ «рмн укражомоиним вхщ в'иьний кмефои ;ыя И)Ы,Ц »»aum trropiiiMi и («к -rt ГЗи ftf h1fêl ifíTi (Па Кг ЗАЛ](http://img1.joyreactor.cc/pics/post/%D0%BF%D0%B5%D1%81%D0%BE%D1%87%D0%BD%D0%B8%D1%86%D0%B0-%D0%BD%D0%B0%D1%86%D0%B8-%D0%BF%D0%B8%D0%B4%D0%BE%D1%80%D1%8B-%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D0%B8%D0%BD%D0%B0-%D0%B4%D0%BE%D0%B1%D1%80%D0%BE-%D0%BF%D0%BE%D0%B6%D0%B0%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D1%82%D1%8C-%D0%B2-%D1%86%D0%B8%D0%B2%D0%B8%D0%BB%D0%B8%D0%B7%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%83%D1%8E-%D0%B5%D0%B2%D1%80%D0%BE%D0%BF%D1%83-917081.jpeg "песочница,наци-пидоры,Украина,добро пожаловать в цивилизованную европу")
Отличный комментарий!