Хто був замовник легенди про Великоросів? Передусім саме самодержавство. Різною мірою цим займалися і Іван Грозний, Петро І, і всі наступні правителі різною мірою. Тільки за XVIII століття, починаючи з Петра І, дев'ять разів видавалися укази про вилучення літописів з церковних бібліотек і приватних зібрань.
Катерина II підійшла до питання з німецькою ґрунтовністю і пунктуальністю, у 1782 році створила спеціальну надсекретну комісію з вилучення і переробки історичних документів на догоду великороському міфу під керівництвом графа Шувалова і обер-прокурора Синоду Мусіна-Пушкіна. Навіть фальсифікації Івана грозного вже не задовольняли її. Були пограбовані церковні (монастирські) бібліотеки не тільки колишнього московського царства, але і Гетьманської та Слобідської України, литовські літописи (метрики) після розділу Польщі. Усі вилучені документи передавалися в Синод. Але головну і різнобічну фальсифікацію розгорнули на початку XIX століття. Тут і всю історію переписали, літописи підігнали, необхідні документи сфальсифікували. Дійшло до того, що виконуючи волю Петра І, Ганна Іоанівна послала військо на чолі з графом Мініхом в Крим для знищення ханської бібліотеки, де зберігалися документи, компроментуючі московських царів ( холуйське запевнення у відданості і готовності платити данину ). Втративши половину армії, Мініх завдання виконав. А що залишається? Царі - всі чистокровні німці, народ в імперії переважно фіно-угорський і мордовський, а треба всіх зробити билинными слов'янськими богатирями та князями київськими. На цьому тлі Україна і Київ – мати міст руських, вносили певний дисонанс у відносно струнку систему фальсифікованої брехні. Виходило якось дивно – у літописах поляни, древляни, кривичі були, а великоросів не було. Звідки ж вони взялися відразу після взяття Києва Батиєм? Дожили майже до середини XIII століття і не знали ніяких великоросів. А тут раз – і з'явилися.
Проживши без Московії понад 400 років під Великим князівством Литовським, а потім і під Річчю Посполитою колишня Київська Русь зовсім не тужила за колишнім колоніям. Нормально розвивалася і торгівля, і культура, і маса міст отримали Магдебурзьке право, і зв'язки з Європою розвивалися і турків не цуралися. Тільки Польща вносила головний дисонанс насадженням католицизму.
Навіщо московії треба було прикидатися «старшим братом» українських і білоруських народів? Для того, щоб своє бажання пограбувати і поневолити ці народи представити як «братерське» об'єднання народів. Не забувайте – московія це урбанізований варіант Золотої орди. Весь державний устрій московії – це ординська система влади. І ця система заточена тільки на грабіж. Спочатку на пограбування сусідніх народів і земель, коли стало складніше з захопленням нових територій – різко посилилася експлуатація вже поневолених народів. Як система державної влади– російська система влади абсолютно не ефективна. На протязі всієї її історії!
