война в донбасе

Лицо армяно-осетинской национальности пиздун, троль и просто животное.

Ситуація в зоні бойових дій на Донбасі станом на 30 жовтня 2016 року

Conflict Armament Research - британська слідча організація, яка відслідковує постачання зброї,опублікували звіт про походження стрілецької зброї та боєприпасів, які використовуються у бойових діях на сході України. Це дослідження проводилося за підтримки Європейського Союзу та уряду Німеччини. Автори вказують, що робота над проектом тривала три роки.

1) Арсенал “збройних формувань”, який був відстежений або згаданий у звіті CAR, включає автомати та снайперські гвинтівки, гранатомети та ракетні установки, високоточні боєприпаси, міни, протитанкові керовані ракети (ПТУР), переносні зенітно-ракетні комплекси (ПЗРК), бронетранспортери, основні бойові танки та БПЛА. Це великий спектр озброєнь, який навряд чи можна було б накопичити у вигляді трофеїв, “захоплених ополченцями Донбасу” в боях проти регулярних Збройних сил України.

2) Заводи на території сучасної Російської Федерації виробили абсолютну більшість патронів і 41 з 43 одиниць стрілецької зброї, описаних у звіті. Значна частина захоплених одиниць озброєнь та техніки була зроблена після розпаду Радянського Союзу. З іншого боку, українські компетентні органи у своїх офіційних відповідях на розшукові запити з CAR щодо практично всієї описаної стрілецької зброї підтвердили, що ці одиниці не перебували на озброєнні Збройних сил України та не були зареєстровані як вкрадені, втрачені чи списані, не передавалися ні в які інші військові частини. У сукупності ці результати доводять, що вказана зброя не могла бути захоплена в бою в українських військ або “знайдена в шахтах Донбасу”.

3) Розслідувачі CAR також направили розшукові запити російським компетентним органам та на заводи, тим самим дали РФ можливість відповісти на обґрунтовані та політично нейтральні запити, і тим самим довести, що вона не є стороною збройного конфлікту на території України. Відповіді з російської сторони не надійшло. На наш погляд, відмова РФ від відповіді є черговим свідченням її безпосередньої участі у війні проти України, більш промовистою, ніж будь-яке звинувачення з політичних трибун.

4) У звіті наголошується на сильному переважанні автоматів і ручних кулеметів калібру 5,45 × 39 мм у порівнянні з більш застарілим калібром 7,62 × 39 мм. Це різко контрастує із результатами CAR в інших регіонах (89,47% зброї калібру 5,45 у війні в Україні у порівнянні з приблизно 5% у конфліктах в Азії та Африці). Дев’ять із 20 зразків зброї, зафіксованих в Україні, ніколи не потрапляли у поле зору CAR деінде. До них відносяться снайперська гвинтівка 9×39 мм ВСС “Гвинторіз” та великокаліберна снайперська гвинтівка АСВК 12,7×108 мм, виготовлена у 2013 році. CAR не виявили доказів співпадінь ланцюжків постачання з іншими конфліктами. На відміну від конфліктів в інших регіонах світу війна в Україні, схоже, не залежить від позарегіональних постачання. Практично вся ця стрілецька зброя була зроблена в Росії, тоді як гвинтівки ВСС та АСВК є армійськими зразками зброї, які стоять на озброєнні армії та сил спеціальних операцій РФ, вони не надходять на ринок цивільної зброї. І ВСС, і АСВК також було зафіксовано у матеріалах InformNapalm. Ці дані спростовують наративи російської пропаганди про “воєнторг” як джерело постачання для збройних формувань, що діють на Донбасі.

5) Практично всі одиниці зафіксованої стрілецької зброї мають однакові серійні номери на основних компонентах, що вказує на те, що компоненти є оригінальними та не були взяті з іншої зброї. Така комплектація говорить про те, що ланцюжок постачання зброї від виробничого підприємства або військового складу був дуже коротким. Таким чином, згадка журналіста New York Times про “торгівлю зброєю” у цьому конфлікті є недоречною. Два попередні встановлені факти разом переконливо свідчать про те, що стрілецька зброя постачалася безпосередньо з російських військових складів.

6)У звіті зафіксовано систематичне стирання основних розпізнавальних знаків на деяких зразках зброї, боєприпасів, транспортних засобів та БПЛА з явним наміром утруднити встановлення походження та відстежуваність, приховати докази точного місця передачі чи замаскувати країну виробника. Зокрема, були стерті маркування, наприклад, на двох третинах гранатометів РПО-А та на всіх одноразових гранатометах МРО-А, на ряді електронних компонентів БПЛА Орлан-10 та Елерон-СВ, були зішкрябані бортові номери з БМД (не полягає на озброєнні української армії), розпізнавальні маркування були стерті з протипіхотних мін МОН-50 і т.д. CAR зазначає, що підхід до видалення розпізнавальних знаків згодом змінювався у відповідь на більш пильну увагу. Послідовні зусилля щодо видалення серійних номерів та інших ідентифікаційних маркувань повністю узгоджуються з широко відомою російською інформаційною стратегією заперечення присутності на кшталт “их там нет”, що ще раз доводить гібридний характер війни, яку РФ веде проти України.

7)Хоча учасники російських збройних формувань в Україні та їхні постачальники стирали одні маркування, вони навмисно залишили недоторканими інші. Маркування, що залишилися, як от вторинні серійні номери або номери партій, дозволяли користувачам вести облік майна. Цей метод свідчить про те, що постачальники та кінцеві користувачі цієї зброї застосовують процеси обліку матеріально-технічних засобів відповідно до офіційної військової доктрини і, що вони діють у рамках більшої централізованої структури матеріально-технічного забезпечення. Контекст звіту CAR, а також дані та висновки InformNapalm та інших OSINT-груп з усією очевидністю демонструють, що це доктрина та структура матеріально-технічного забезпечення ЗС РФ.

8)Невеликий розділ у звіті присвячено мінам. Розслідувачі CAR описали п’ять моделей мін: МОН-50, ОЗМ-72, ПМН-2, ПОМ-2 та ТМ-62М. Усі вони вироблені у Росії; більшість із них було випущено поле розпаду СРСР. Чотири зразки зі списку є протипіхотними мінами , які заборонені Оттавською конвенцією (ратифікована Україною, але не ратифікована РФ). Україна перебуває у процесі утилізації своїх запасів протипіхотних мін. ЗСУ не використовують протипіхотні міни, на відміну від ЗС РФ.

9)У CAR зазначили, що озброєні формування експлуатують в Україні цілий парк військових БПЛА російського виробництва, документально зафіксувавши “Орлан-10”, “Елерон-3СВ”, “Гранат-2”, “Заставу”, а також БПЛА невідомої моделі, зовні схожий на “Орлан-10” У матеріалах InformNapalm зафіксовано чотири типи БПЛА, з описаних у звіті, та ще чотири додаткові типи. Ми також писали і про невідомий БПЛА. Крім використання в Україні, цей же загадковий тип БПЛА був збитий над Туреччиною, де, ймовірно, експлуатувався російськими військами, дислокованими в Сирії. CAR повідомляє, що російські сили використовували ці ж невідомі БПЛА над територією країн-членів ЄС, таких як Литва та Польща, запускаючи їх із території Білорусі. Військові відомства Литви, Туреччини та України не змогли ідентифікувати цей тип БПЛА, зазначивши, що це новітня та секретна розробка російського ВПК. У сукупності дані та висновки CAR, а також InformNapalm переконливо свідчать про те, що нове та дуже дороге російське обладнання для повітряної розвідки в Україні експлуатують не “ополченці” та “сепаратисти”, а професійні російські військові.

10)Розділ звіту, присвячений БПЛА, також торкнувся важливої проблеми використання іноземних (у тому числі й європейських) військових технологій і технологій подвійного призначення в описаних російських безпілотниках. Попри ембарго на постачання зброї, запроваджене щодо Росії у 2014 році всім цивілізованим світом, у виробництві цих БПЛА використовувалися компоненти, виготовлені у Великій Британії, Чехії, Франції, Німеччині, Іспанії та США. У звіті простежуються європейські та російські компанії, що беруть участь у ланцюжку постачання оптики, електроніки та двигунів від їх виробників у ЄС, до підсанкційних російських оборонних компаній через мережу російських та закордонних незалежних дистриб’юторів електроніки та компонентів. У звітах також порушено специфічну проблему непрозорих правил ліцензування компонентів подвійного призначення та низької ефективності ембарго щодо виробництва безпілотних літальних апаратів.

11)Дані CAR також свідчать про те, що російські збройні формування в Україні використали зброю, яку раніше захопили ЗС РФ у Грузії під час російсько-грузинської війни в серпні 2008 року. Йдеться про польські зенітні ракети GROM. Грузія закупила у Польщі 100 пускових установок ПЗРК та ракет цього типу. Велика кількість цих систем використовувався в бойових діях, і як мінімум 26 ракет залишилися в розпорядженні грузинської армії. Однак деякі з них були втрачені на полі бою, були захоплені російськими військами та згодом опинилися у зоні конфлікту в Україні. Відповіді компетентних органів Польщі, Грузії та України на розшукові запити CAR переконливо показують, що ці ПЗРК не могли потрапити туди з жодного іншого джерела, ніж ЗС РФ.

https://www.conflictarm.com/wp-content/uploads/2021/11/Weapons-of-the-war-in-Ukraine.pdf

Каким может быть конец войны

Этот пост задумывался и вообще родился, как крик души ибо заебало и хочется верить в то, что это всё может закончиться достаточно скоро. Дополнительным толчком стал Кац, выпустивший аналогичное по содержанию видео и озвучивший некоторые мои идеи, но не все и не совсем так, как я их вижу. Идея поста - потеоретизировать на тему "как могут подать вывод войск и вообще окончание войны". Пост намеренно написан как подготовка методички для пропагандонов на такой случай.

Вскоре после начала войны стало понятно, что завершить её на каких-то победных условиях для России практически невозможно. Все шансы на успешный "бросок мангуста" были просраны или не существовали в реальности вовсе. Запад начал нехотя, но обстоятельно поставлять оружие и каждый новый образец показывал, что можно больше, круче, мощьнее и т. д.. Была вялая попытка провозгласить захваченные территории частью РФ и тем самым легитимизировать потенциальный ядерный удар, но план не сработал. План не просто не сработал, а стал своего рода замком, не позволяющим выпрыгнуть из СВО по желанию. Раньше речь шла о неких абстрактных целях - теперь речь идёт о территориях вписаных в конституцию. Начиная с этого момента "теоретики мира" считают это краеугольным камнем переговоров. Соответственно, некий "мир" должен объяснять не только выполнение целей СВО, но и дополнительные обстоятельства вроде защиты Д/ЛНР и остального "русского мира".

Итак, поехали!

Демилитаризация.

Начну с уже озвученых вещей. Пару месяцев назад Песков заявил, что демилитаризация Украины, как цель СВО, - выполнена. С точки зрения здравого смысла - это конечно бред. Тут летят Байрактары, стреляют Хаймарсами и т. д. и т. п.... Но! с точки зрения Вани, которому на канале "Звезда" рассказали, что Хаймарсы - говно, а чего-то стоит только советская или российская техника, всё выглядит довольно логично. ВСЕ, ну или почти все, запасы хорошей, надёжной, бомбячей советской техники уничножены! А так как делают такую технику сейчас только в россии, то Украина сейчас накачана устаревшим НАТОвским говном! Т. е. если считать советскую или росийскую технику вершиной инженерной мысли, то демилитаризация таки произошла и Украина полностью зависит от подачек некачественной западной техники. Скоро даже автоматов калашникова не останется. Тезис хорош тем, что он глубоко вкопан в картину мира ваты и может поддерживатьсч заявлениями об уничтожении сотен единиц западной техники...

Денацификация.

Тут тоже были отдельные заявления, но уже не на таком высоком уровне. Но всё же были, что говорит о том, что мысль не нова. Вобщем, тезис может звучать примерно так: все нац баты перекрошили, остатки не делают погоды, на фронте кафельщики и таксисты. То, что война сделала этих кафельщиков и таксистов махровыми русофобами, мы тих опустим... То, что "идейные баты" никуда не делись, а только формируются (не всегда на уровне батов), - тоже пропустим. Тезис опять же не проверяем, но хорошо может быть умащен демонстрацией пленных, статистики от Конашенкова и прочей "экспертной мысли".

Защита России от технологий НАТО

Тут всё просто: на подконтрольных россии территориях и территориях, которые обстреливались, уничтожено 1488 лабораторий и 100500 батальйонов боевой фауны и специальнообученых геев наёмников. Любой склад с дымом, который горит на территории Украины - это лаборатория. Любые пострадавшие - геи наёмники, дрессировавшие боевых комаров. Деревянно, глупо, но непроверяемо.

Защита русскоязычного населения.

Тут всё несколько сложнее и имеются варианты. Очень жаль, что тезис Пригожина о том, что никто никого 8 лет не бомбил специально, не нашел отклика в массах... Тезис был хорош тем, что можно было найти крайнего и обвинить его во всех грехах. Но тема как-то погасла и не нашла развития. А жаль. Однако, факт её озвучивания говорит нам о том, что в принципе можно попробовать озвучить её и ещё раз. Что в принципе может сработать ибо глобально для РФ Л/ДНР - это маленький регио и информацию о нём получают из телевизора, а значит новую информацию можно загрузить тем же путём. Однако, можно и без этого. Вы может не в курсе, но всё русскоязычное население из Донбаса и юга Украины было успешно эвакуировано в РФ. Все, кто остался, не с нами и вообще латентные нацисты - их не жалко. Тезис слабоват, но в куче со следующими вещами может вполне зайти. Главная идея тут в том ,что опять же Маня и Ваня не знают всех мальчиков в трусиках лично. И если сказать, что всех кого надо эвакуировали, то это проверить крайне тяжело.

Донбас и Юг, которые как бы часть России

Как я уже говорил, многие считают это главной проблемой. Однако, открытым остаётся вопрос: насколько это реально для кого-то проблема. Кац указывает на очень верный факт: Херсон почти год как деокупирован. Всем похуй. Да, побухтеть отдельный зет-патриот может ,но глобального общественного запроса на "возвращение конституционных территорий" нет. Второй момент, озвученый Кацом, - это существование этих регионов как налогового и юридического феномена. Там можно регистрировать предприятия, давать им льготы, дотации и собирать налоги. Своего рода офшор или дыра для вывода денег из бюджета. Это уж как хотите. Т. е. существование таких областей даже выгодно. Кроме того, такой юридический статус можно объявить вином и многоходовочкой. Причём, сразу в двух моментах. Во-первых, наличие спорных территорий не позволяет стране вступить в НАТО. Лютый вин! Мудрый Пу переиграл всех. Сколько времени понадобится НАТО на то, что бы на это забить - другой вопрос... На момент окончания войны это будет фактом и лютым вином. По крайней мере в телевизоре. Во-вторых, такой статус можно объявить потенциальным поводом снова ввести войска "если будет нужно". Вообще, возможность повторить будет играть важную роль в риторике РФ при окончании войны. Поэтому "легальный повод" для повторения может рассматриваться как железобетонная гарантия возможности повторения. Т. е. мы оставляем эти территории нашими по конституции, что бы в любой момент защитить русскоязычных младенцев!

Крым

С Крымом будет сложно. Можно попытаться выторговать некоий переходной статус за быстрый вывод войск и прекращение огня, а можно и слить как Херсон. Шуму будет больше, но глобально всем будет похуй.

Реакция

Нужно понимать, что среднестатистический росиянини видет по телевизору войну с танками и самолётами, а вне телевизора он видит мобилизацию, проблемы в экономике и пожары от поджогов и дронов. Причём любые, даже самые яркие, изменения в телевизоре не меняют картинки за окном. Это формирует огромное общественное одобрениелюбых потенциальных изменений в жизни. Любые изменения, дающие потенциал улучшить положение в стране, а не в банановой республике по телевизору, будут восприняты позитивно. Кац свёл это к традиционному одобрению окончания войны. В целом я согласен, но тут нужно понимать, что хотя из СВО делали Великую Отечественную 2.0, но в целом она осталась непонятной хуйнёй, которая портит жизнь. Поэтому сравнение с большими войнами прошлого несколько некорректно и преуменьшает негативное отношение к СВО.

Ну вот как-то так. Буду благодарен за интересные комментарии.

Карабах - всё

Азербайджан подтверждает прекращение огня в Карабахе. Армия Нагорного Карабаха капитулирует.

До договорённости о приостановке антитеррористических мероприятий войска Азербайджана взяли под контроль более 90 боевых позиций Армении — Минобороны Азербайджана

За сутки армия непризнанной "республики" потеряла в боях почти половину своих вооружённых сил. Кроме того, у войск Нагорного Карабаха закончились боеприпасы. По условиям капитуляции, Азербайджан должен будет предоставить коридор для эвакуации жителей. На завтра запланирована встреча представителей Азербайджана в Евлахе с представителями армянского населения Карабаха для обсуждения вопросов реинтеграции.

Многолетней войне конец.

P.S.

ЗСУ помогает сознательным российским гражданам

Воин ЗСУ уничтожает уголовные дела российских граждан, уклоняющих от службы в российской армии, действие происходит в ментовке города Суджа...

Мишка Пореченков стрелок лугандонский