Українські традиції допомоги фронту започатковані ще у Першу Світову.
Взимку напередодні Різдвяних свят 1915 року до кожного січового стрільця персонально надійшов невеликий подарунок від Українського жіночого комітету у Відні. Віденські українки накупили різдвяних подарунків для усіх стрільців, нашили синьо-жовтих кокардок і доручили віденським стрільцям: «щоб се так напакували щоб і як гармата переїде через пакунок, а чоколяді і кокардці всередині нічого не станеться».  Опікувався організуванням подарунків для стрільців Іван Боберський.

У відповідь на дарунки стрільці через газету «Діло» написали: «Дуже нас утішили різдвяні дарунки а головне синьо-жовта відзнака, яку носим на стрілецькій шапці і до сих пір».
,Балакучий шинок,Сало, аналитика, обсуждения, Украина, война,Сало с №востями,ccn, saloandnews, сало с новостями, новости с салом,разное,українська історія,разная политота
,Балакучий шинок,Сало, аналитика, обсуждения, Украина, война,Сало с №востями,ccn, saloandnews, сало с новостями, новости с салом,разное,українська історія,разная политота
Так виникла перша відзнака Українських Січових Стрільців — синьо-жовта кокарда на мазепинці.