Наткнулся на интересный стишок, в комментах к ВАТА TV, думаю он достоин поста. Сергей Шевченко написал коммент, может он и автор.
Не серчайте, если что.
Вот снова видео - какашка
Им не по вкусу наша Рашка
Онивсёврут и сверху срут
Но мы им сделаем капут
Хотя на полке сдохла мышь
У нас в кармане есть НАМКРЫШ
И ДАЖЕ ЕСЛИ ДЕНЕГ НЕТ
-Говно коровы на обед
Нет пенсий - это не беда
Над нами Путин - наш звизда
В карман мозолистой рукой
Сожмём патриотизм родной
И вот открыв беззубый рот
Страна Володе гимн споёт
Про покемон и колбасу
Споёт нам Лепс, а с ним Алсу
И как бандеры много лет
Из русских делают котлет
У них трезубы - резаки
Кромсают русским языки
Но слава богу пронесло
Галера есть и есть весло
И за Россию и народ
В оффшоры Путин там гребёт
Товарищ верь порвёт врага
Наш Кисилёв страны писдоний
Звиздоний выпьет вся страна
И принесёт Димон жопоний
А цей автор полюбляє москалів.
Дума про Закарпаття
А.Горобчук
Мерехтить багаття,
Суко, не згаса,
Здраствуй, Закарпаття,
Ти моя краса.
Здраствуй та калина,
Що колись рубив,
Здраствуй, полонина,
Де тебе любив.
Здраствуй, моя люба
Матінко – земля,
Я тебе у губи
Поцілую, бля.
Упаду на груди,
Наче той удав,
Хоча ні, не буду,
Бо там хтось насрав.
То наш український,
Автохтонний кал,
Може, то сам Рильский
Чи Франко насрав.
А може сам Жулинський
Мав нестримний потяг,
Серед українців
Вдосталь патриотів.
Мальовничий краю,
Моє серце б’є,
Я тебе кохаю
Так, що аж встає.
Я люблю Карпати,
Гордий Львів люблю,
Москалів порхатих
В Тисі утоплю.
Бо воно ж так гарно
На Галичині,
Зовсім не вульгарно
І нема Чечні.
Сядеш в чистом полі,
Стихне маячня,
Шелестять тополі,
Хрюкотить свиня.
А навкруги тиша,
Все навколо спить,
Тільки сіра миша
В норі гучно бздить.
Прочитаєш вголос,
Так щоб пройняло,
“Українське слово”
За нове число.
- Що спите, падлюки,
Зле Галичині,
Кацапини – суки
Нам поють пісні.
І як тільки фразу
Палкого ессе
Ти закінчиш, зразу
Гарно ста усе.
Ти підеш до хати,
Впадеш на дворі,
Синку, скаже мати,
Більше не кури.
Бо немає краще
Нашої землі,
Бо навкруги хащі,
Тьма і москалі.
Дума про Закарпаття
А.Горобчук
Мерехтить багаття,
Суко, не згаса,
Здраствуй, Закарпаття,
Ти моя краса.
Здраствуй та калина,
Що колись рубив,
Здраствуй, полонина,
Де тебе любив.
Здраствуй, моя люба
Матінко – земля,
Я тебе у губи
Поцілую, бля.
Упаду на груди,
Наче той удав,
Хоча ні, не буду,
Бо там хтось насрав.
То наш український,
Автохтонний кал,
Може, то сам Рильский
Чи Франко насрав.
А може сам Жулинський
Мав нестримний потяг,
Серед українців
Вдосталь патриотів.
Мальовничий краю,
Моє серце б’є,
Я тебе кохаю
Так, що аж встає.
Я люблю Карпати,
Гордий Львів люблю,
Москалів порхатих
В Тисі утоплю.
Бо воно ж так гарно
На Галичині,
Зовсім не вульгарно
І нема Чечні.
Сядеш в чистом полі,
Стихне маячня,
Шелестять тополі,
Хрюкотить свиня.
А навкруги тиша,
Все навколо спить,
Тільки сіра миша
В норі гучно бздить.
Прочитаєш вголос,
Так щоб пройняло,
“Українське слово”
За нове число.
- Що спите, падлюки,
Зле Галичині,
Кацапини – суки
Нам поють пісні.
І як тільки фразу
Палкого ессе
Ти закінчиш, зразу
Гарно ста усе.
Ти підеш до хати,
Впадеш на дворі,
Синку, скаже мати,
Більше не кури.
Бо немає краще
Нашої землі,
Бо навкруги хащі,
Тьма і москалі.
Чтобы написать коммент, необходимо залогиниться
У саду бджола.
Жаба на болотi
Крила розвела.
Хоче полетiти,
Тихо каже «Ква!»
Але в небо взмити
Hе дає Москва.
Знають, знають хитрi
Клятi москалi
Те, що у повiтрi
Жаби - королi.
Що розкинув крила,
Мов зелений птах
Цiлий день парила б
Жаба в небесах.
Що могла б дiстати
Hавiть до зiрок,
Що створив лiтати
Жаб зелених бог.
Але щось тримае,
Тягне до трави.
Жаба точно знае -
То рука Москви.
В ней залiзнi пальцi,
Як кiльцем взяли.
I трима за яйця
Жабу москалi...
Кажуть, що не треба.
Кажуть: «Ти лайно.»
Але смотрить в небо
Жаба все одно.
I хоча минають
Цi тяжки часи,
Досi заважають
Жабi руськi пси.
Годi, кляте стерво,
Золота Москва
Жаба ще не вмерла,
Жаба ще жива.
Жаба ще порине
В синю далечiнь,
Бо немає нинi
Краще жаб створiнь